За статистичними даними 2012 року до Судацького міського суду Автономної Республіки Крим надійшло 3 позовних заяви щодо видворення з України іноземців або осіб без громадянства, позовні вимоги по усім 3 справам задоволені.
Іноземець та особа без громадянства має бути видворений за межі України у разі якщо:
- він вчинив злочин, - після відбуття призначеного йому покарання;
- він добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений у цьому рішенні строк;
- його перебування в Україні становить загрозу національній безпеці або громадському порядку;
- під час його перебування виникли підстави для заборони в'їзду відповідно до цього Закону;
- він хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрації до органу, який прийняв рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні, у зв'язку з причинами,не визнаними поважними.
Іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо: його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою;
- він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення;
- у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів охорони державного кордону (стосовно осіб, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів
при спробі або після незаконного перетинання державного кордону України) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують
законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів
про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами
внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці а особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Прикладом із розглянутих судом адміністративних справ, є справа за позовом Судацького міського сектору головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим до X про видворення з території України у примусовому порядку.
Судацький міський сектор головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим звернулося до суду з позовом до X про видворення з території України у примусовому порядку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відносно громадянина Російської Федерації X Судацьким міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення від 23 лютого 2012 року про його видворення за межі України.
Вказавши, що X не має правових підстав для перебування в Україні та ухиляється від добровільного виїзду, з посиланням на ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ” від 04 лютого 1994 року № 3929-XII, орган міграційної служби просив суд ухвалити рішення про його примусове видворення з України.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач X позов визнав, просив суд його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 лютого 2012 року відносно громадянина Російської Федерації X, 24 квітня 1964 року народження, уродженця с. N, N-го району, Удмуртської АРСР, за грубе порушення законодавства про статус іноземців та осіб без громадянства, зокрема, проживання в Україні на нелегальному положенні, Судацьким міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення про його видворення за межі України.
Відповідач ознайомився з рішенням органу внутрішніх справ та дав розписку про добровільний виїзд з України не пізніше 25 березня 2012 року. X був також попереджений про примусове видворення у разі ухилення від добровільного виїзду з України у встановлений строк.
З пояснення X, відібраного 26 вересня 2012 року інспектором міграційного контролю Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, вбачається, що відповідач в добровільному порядку територію України у встановлений строк не покинув.
Питання видворення іноземця та особи без громадянства за межі України врегульовані ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ” від 04.02.1994 року № 3929-XII.
Зокрема, ч. 2 встановлено, що іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, з наступним повідомленням прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії цих осіб грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Пунктом 44 Постанови КМУ “Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію ” №1074 від 29.12.1995 року та ч.3 ст. 32 Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
У ч. 5 ст. 32 Закону зазначено також, що орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Таким чином, законодавець окремо визначив підстави для прийняття рішення про видворення органом внутрішніх справ та підстави для ухвалення судового рішення про затримання і примусове видворення.
З урахуванням встановлених обставин у справі, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову та ухвалення рішення суду про затримання і примусове видворення відповідача, оскільки йому передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення, а також те, що іноземець ухиляється від добровільного виїзду.
В порядку, встановленому ст. 256 КАС України, суд, який приймає постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може звернути постанову до негайного виконання про примусове видворення іноземця. Суд вважає доцільним постанову про примусове видворення іноземця звернути до негайного виконання.
Також прикладом із розглянутих судом адміністративних справ є справа за позовом Судацького міського сектору головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим до X про видворення з території України у примусовому порядку.
Судацький міський сектор головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим звернулося до суду з позовом до X про видворення з території України у примусовому порядку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відносно громадянина Узбекистану X Судацьким міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення від 07 серпня 2012 року про його видворення за межі України.
Вказавши, що X не має правових підстав для перебування в Україні та ухиляється від добровільного виїзду, з посиланням на ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04 лютого 1994 року № 3929-XII, орган міграційної служби просив суд ухвалити рішення про його примусове видворення з України.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач X позов визнав, просив суд його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 серпня 2012 року відносно громадянина Узбекестану X, 07 вересня 1981 року народження, уродженця Республіки Узбекистан, Андижанської області, N району, м. N,за грубе порушення законодавства про статус іноземців та осіб без громадянства, зокрема, проживання в Україні на нелегальному положенні, Судацьким міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим прийнято рішення про його видворення за межі України.
Відповідач ознайомився з рішенням органу внутрішніх справ та дав розписку про добровільний виїзд з України не пізніше 29 серпня 2012 року. X був також попереджений про примусове видворення у разі ухилення від добровільного виїзду з України у встановлений строк.
З пояснення X, відібраного 29 вересня 2012 року інспектором міграційного контролю Судацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, вбачається, що відповідач в добровільному порядку територію України у встановлений строк не покинув.
Питання видворення іноземця та особи без громадянства за межі України врегульовані ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994 року № 3929-XII.
Зокрема, ч. 2 встановлено, що іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, з наступним повідомленням прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії цих осіб грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Пунктом 44 Постанови КМУ “Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” №1074 від 29.12.1995 року та ч.3 ст. 32 Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
У ч. 5 ст. 32 Закону зазначено також, що орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Таким чином, законодавець окремо визначив підстави для прийняття рішення про видворення органом внутрішніх справ та підстави для ухвалення судового рішення про затримання і примусове видворення.
З урахуванням встановлених обставин у справі, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову та ухвалення рішення суду про затримання і примусове видворення відповідача, оскільки йому передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення, а також те, що іноземець ухиляється від добровільного виїзду.
В порядку, встановленому ст. 256 КАС України, суд, який приймає постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може звернути постанову до негайного виконання про примусове видворення іноземця. Суд вважає доцільним постанову про примусове видворення іноземця звернути до негайного виконання.
Судові витрати у вигляді судового збору повинні компенсуватись за рахунок держави.
Висновки.
Проведене узагальнення практики розгляду суддями Судацького міського суду Автономної Республіки Крим адміністративних справ щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства в Україні за період 2012-2013 років, свідчить про обмежену практику розгляду справ зазначеної категорії.
Діяльність Судацького міського суду Автономної Республіки Крим при розгляді справ зазначеної категорії здійснюється відповідно до конституційних засад судочинства і спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.
Під час розгляду адміністративних справ щодо видворення з України іноземців або осіб без громадянства у суддів Судацького міського суду Автономної Республіки Крим яких би то спірних чи проблемних питань не виникало.
Голова
Судацького міського суду АР Крим Т.І. Іоненко
вик. Севрюгіна О.А.
_03_03.png)
