Статистичні дані
За період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим розглянуто одне кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітніх X та Y у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Приклади судової практики
Кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітніх X та Y у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. (суддя Лісовська В.В.)
Під час розгляду справи судом було встановлено X діючи спільно та за попередньою змовою, згідно до раніше розподілених з неповнолітнім Y ролей скоїли відкрите викрадення чужого майна (грабіж), при наступних обставинах.
27 лютого 2013 року, приблизно о 09.00 годин, неповнолітній X, діючи спільно та за попередньою змовою, згідно до раніше розподілених з неповнолітнім Y ролей, відповідно до яких Y повинен був в разі небезпеки попередити його про виникнення перешкоди в ході вчинення кримінального правопорушення та залишився стояти неподалік від торгівельного павільйону на вул. Леніна, 61-к м. Судака, з метою спостереження за обстановкою на вулиці. В той час коли X, перебуваючи біля віконця торгівельного павільйону ФОП Z, розташованого по вул. Леніна буд. 61-к м. Судака з метою отримання доступу до чужого майна замовив продавцю Q: п’ять банок енергетичного напою “Рево”, вартістю 11, 52 грн. за одну банку, на загальну суму 57, 60 гривень, п’ять пліток шоколаду “Амур” з дрібним фундуком, вартістю 6, 64 грн. за одну, на загальну суму 33, 20 гривень після чого відкрито ним заволодів, спричинивши потерпілій Z матеріальний збиток на загальну суму – 90,80 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений X свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав повністю, у вчиненні кримінального правопорушення щиро розкаюється.
Обвинувачений Y винним себе в скоєному злочині не визнав і суду пояснив, що 27.02.2013р. о 08-00 годині він прийшов на навчання до школи-ліцею. Після першого уроку він вийшов за межи школи попалити та зустрів колишнього однокласника X. Вони разом спустилися до паркової зони, де знаходились знайомі хлопці, привітавшись з якими він пішов в сторону магазина “Кримський” по вул. Леніна м. Судак за сигаретами. По дорозі до нього знову підійшов X який йому розповів що він має намір обікрасти торгівельний ларьок “Кримський”. На пропозицію X він нічого не відповів і вони разом продовжували рухатися до вказаного магазину. Неподалік від магазину “Гермєс”, на куті вулиць, він зупинився і зустрівши дорослого чоловіка попросив в нього запальничку з метою підкурити сигарету. Він виглянув з-за кута і побачив, що X вчиняє крадіжку. Через деякий час до нього підбіг X та запропонував випити викрадений енергетичний напій “Рево”. Він відмовився та пішов на навчання до школи.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим X, винність обвинувачених Y та X у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб у потерпілій ФОП Z підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, про винність X та Y у скоєнні, спільно та за попередньою змовою, відкритого викрадення чужого майна потерпілої Z з спричиненням матеріальної шкоди на суму – 90 грн. 80 коп.
Дії X правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна \ грабіж \, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Також правильно кваліфіковані дії Y за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна \ грабіж \, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що обираючи такий спосіб захисту, як невизнання своєї вини в скоєнні інкримінованого йому злочину, обвинувачений Y має намір уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Доводи обвинуваченого Y о непричетності к скоєному злочину є неспроможними, тому що вони спростовуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.:
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим X та Y, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує суспільну небезпечність вчиненого ними кримінального правопорушення, обставини їх вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особи обвинувачених, а також пом'якшуючи та обтяжуючи покарання обставини.
Відповідно до ст. 12 КК України, X та Y вчинили злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до даних про особу X, він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, виховується в повній сім’ї, стосунки в сім’ї доброзичливі, на обліку в службі у справах дітей Судацької міської ради та кримінальної міліції у справах дітей не перебував.
В якості пом’якшуючих покарання обставин, обвинуваченого X, суд визнає повне визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, з урахуванням особи винного, який щиросердно розкаються в скоєному, заподіяну матеріальну шкоду відшкодував, скоїв злочин у неповнолітньому виці, суд з урахуванням вимог ст. 65 КК України, вважає, що виправлення
неповнолітнього X можливе без ізоляції від суспільства, тому необхіднім та достатнім є призначення покарання X в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 104 КК України, шляхом встановлення іспитового строку та покладення обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до даних про особу Y він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, виховується в повній сім’ї, стосунки в сім’ї доброзичливі, на обліку в службі у справах дітей Судацької міської ради та кримінальної міліції у справах дітей не перебував.
Пом’якшуючими покарання обставинами суд визнає то, що Y притягується до кримінальної відповідальності, злочин скоїв у неповнолітньому виці.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, з урахуванням особи винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин у неповнолітньому виці, суд з урахуванням вимог ст. 65 КК України, вважає, що виправлення неповнолітнього Y можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідним та достатнім є призначення покарання Y в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 104 КК України, шляхом встановлення іспитового строку та покладення обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Висновки.
Проведений аналіз судової практики розгляду кримінальних проваджень (справ) щодо неповнолітніх за період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року,свідчить про обмежену практику розгляду справ даної категорії у зазначений період, а також про дотримання суддями Судацького міського суду Автономної Республіки Крим вимог чинного законодавства, яким регулюється розгляд справ щодо неповнолітніх.
З метою удосконалення судової практики у справах про злочини неповнолітніх необхідно постійно вивчати законодавство, рекомендації та аналізи вищих судів щодо справ даної категорії, звертати увагу на недоліки, виявлені під час проведення власних узагальнень та узагальнень вищих судів, для уникнення їх в подальшій роботі.
Голова
Судацького міського суду АР Крим Т.І. Іоненко
вик. Севрюгіна О.А.
тел. 2-19-40
_03_03.png)
