За 2011 рік

10 лютого 2012 року                                                                                                                      м. Судак

 

 

Згідно до завдання Апеляційного суду Автономної Республіки Крим № 3.8 від 1 лютого 2012 року у Судацькому міському суді Автономної Республіки Крим проведено узагальнення судової практики щодо розгляду цивільних справ з іноземним елементом за період 2011 року.

 

Основними джерелами отримання інформації, що використовувались у процесі узагальнення судової практики із вказаної категорії справ стали:

 

· картки первинного обліку;

· обліково-реєстраційні журнали;

· звіти відповідної форми;

· дані автоматизованої системи документообігу суду;

· матеріали судової практики.

Діяльність Судацького міського суду Автономної Республіки Крим у 2011 році при розгляді цивільних справ з іноземним елементом здійснювалася відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.

Суд вирішує справи відповідно до Консти­туції України, законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні  держави  (їх  органи  та  посадові  особи) та міжнародні організації  мають  право  звертатися  до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні  особи мають процесуальні  права  та  обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за  винятками, встановленими Конституцією  та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд у випад­ках, передбачених законом, застосовує норми права інших дер­жав. У першу чергу в цій статті йдеться про застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з іноземним елементом. Однак іноземне законодавство у справах з іноземним елементом судами України застосовуєть­ся тоді, коли про це є конкретна вказівка закону України або міжнародного договору. Іншими словами, вибір застосованого права суд здійснює на підставі колізійної норми.

Колізійний метод полягає в тому, що для регулювання ци­вільно-правових відносин з іноземним елементом спочатку вирі­шується питання про те, право якої країни повинно застосовува­тися. Це питання вирішується за допомогою колізійної норми, яка містить певний критерій вибору національно-правової сис­теми залежно від зв'язку правових відносин з правом тієї чи іншої держави.

Порядок застосування іноземного права має важливе прак­тичне значення. При його застосуванні виникають питання, які доводиться вирішувати суду: з'ясовувати і тлумачити іноземні закони, встановлювати зміст іноземного закону тощо. Іноземне право повинно застосовуватися судами України так, як воно застосовувалося б у країні, де це право діє.

У процесі визначення норми матеріального права першим, ключовим питанням є питання про те, чи входить в обов'язок суду при наявності правовідносин з іноземним елементом уста­новлення права, що повинно застосовуватися. Друге питання — чи повинен суд у випадку застосування іноземного права вста­новлювати зміст останнього.

Усього за період 2011 року в провадженні Судацького міського суду Автономної Республіки Крим перебувало 43 справи з іноземним елементом, з них:

-          1 справа про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні;

-          42 справи позовного провадження.

-          27 справ розглянуто, з них:

-          16 справ із ухваленням рішення;

-          14 справ із задоволенням позову;

-          15 справ залишок на кінець звітного періоду.

 

 

            * Взагалі всі розглянуті судом у 2011 році цивільні справи з іноземним елементом по спорам, що виникають із сімейних правовідносин (розірвання шлюбу, стягнення аліментів).

Цивільні справи позовного провадження з іноземним елементом, що перебували в провадженні суду впродовж 2011 року були з наступних категорій:

            По спорам:

-          про приватну власність;

-          що виникають з договорів (купівлі продажу; дарування; довічного утримання; позики, кредиту, банківського вкладу);

-          про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб;

-          про спадкове право;

-          що виникають з житлових правовідносин;

-          що виникають з земельних правовідносин;

-          що виникають з сімейних правовідносин (про розірвання шлюбу; стягнення аліментів; про позбавлення батьківських прав);

-          що виникають з інших правовідносин (здійснення певних дій).

            Щодо розгляду справ визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні:

-          1 справа перебувала в проваджені суду у звітному періоді;

-          1 справа розглянута, із задоволенням клопотання.

Таблиця розгляду справ зазначеної категорії (позовного провадження)

суддями за період 2011 року

 

 

            * Зазначена справа про визнання та виконання рішення іноземного суду, розглянута Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим у впродовж 2011 року, за клопотанням головного лікаря Крайової державної установи охорони здоров’я “Красноярський крайовий будинок дитини №1”та Мирового судді судової ділянки № 5 в м. Ачинську Красноярського краю про визнання та дозвіл примусового виконання на території України рішення Ачинського міського суду Красноярського краю від 30 березня 2011 року по цивільній справі за позовом Ачинського міжрайонного прокурора в захист інтересів неповнолітнього X до Z про стягнення аліментів на утримання дитини, державного мита та витрат на оплату адвоката.

 

Усього за період 2011 року Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим надіслано 16 звернень до іноземних судів з дорученням про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій, з них:

-                     10 звернень надіслано до компетентного суду Російської Федерації;

-                     3 звернення надіслано до компетентного суду Республіки Узбекистан;

-                     2 звернення надіслано до компетентного суду Республіки Азербайджан;

-                     1 звернення надіслано до компетентного суду Республіки Молдова.

Таблиця направлених доручень до іноземних судів

за період 2011 року

 

 

·                     По 9 дорученням на час проведення узагальнення не має відомостей про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій.

Згідно встановленої законодавством України та іншими нормативно-правовими актами (у тому числі міжнародними) судовій практиці, у  разі  якщо  в  процесі  розгляду  справи суду необхідно вручити документи,  отримати докази,  провести окремі процесуальні дії  на  території  іншої  держави,  суд України може звернутися з відповідним судовим  дорученням  до  іноземного  суду  або  іншого компетентного  органу  іноземної  держави  у порядку,  встановленому законодавством України  або  міжнародним  договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення  суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або  міжнародним  договором,  згода  на обов'язковість  якого  надана  Верховною  Радою  України,  а  якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції  України, яке  надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Зміст  і  форма  судового  доручення  про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України,  а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
1)         назва суду, що розглядає справу;

2)         за  наявності  міжнародного  договору,  згода на обов'язковість якого надана Верховною  Радою  України,  учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;

3)         найменування справи, що розглядається;

4)         прізвище,  ім'я,  по батькові та рік  народження  фізичної особи  або  найменування  юридичної особи,  відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження,  а також інші дані, необхідні для виконання доручення;

5)         процесуальне  становище осіб,  щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;

6)         чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;

7)         інші дані,  якщо це  передбачено  відповідним  міжнародним договором,  згода  на  обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або  цього  вимагає  іноземний  суд,  який  виконуватиме доручення.

Судове  доручення про  надання   правової   допомоги оформлюється українською мовою.  До судового  доручення  додається засвідчений  переклад  офіційною  мовою відповідної держави,  якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення   про   надання   правової   допомоги, процесуальні  та  інші   документи,   що   до   нього   додаються, засвідчуються   підписом   судді,   який   складає  доручення,  та скріплюються гербовою печаткою.

У впродовж 2011 року Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим надсилалися звернення до іноземних судів з дорученням про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій по цивільним справам з наступних категорій по спорам про:

-                     розірвання договору довічного утримання;

-                     про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб;

-                     про порушення прав споживачів;

-                     що виникають з житлових правовідносин;

-                     що виникають з земельних правовідносин;

-                     про розірвання шлюбу;

-                     стягнення аліментів;

-                     про позбавлення батьківських прав;

В загалі звернення до іноземних судів з дорученням про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій надсилалися по цивільним справам по спорам, що виникають з сімейних правовідносин (майже 80% від загальної кількості).

 

Усього за період 2011 року до Судацького міського суду Автономної Республіки Крим надійшло 3 доручення іноземних судів про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій, з них:

-                     1 доручення надійшло з Кримського районного суду Краснодарського Краю Російської Федерації;

-                     1 доручення надійшло з Московського районного суду м. Мінська Республіки Білорусь;

-                     1 доручення надійшло з суду Белиничського району Могильовської області Республіки Білорусь;

Таблиця надходження доручень з іноземних судів

за період 2011 року

 

 

·                     Одне доручення повернуто до іноземного суду без виконання у зв’язку із неможливістю вручення документів та виконання окремих процесуальних дій (неявка відповідача по справі).

Суди  України  виконують  доручення  іноземних  судів  про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи  інших документів,  допиту  сторін  чи свідків,  проведення експертизи чи огляду на місці,  вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку,    встановленому    міжнародним   договором,   згода   на обов'язковість  якого  надана  Верховною  Радою  України, а  якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами.
            Виконання судового  доручення  підтверджується  протоколом судового засідання,  іншими документами,  складеними чи отриманими під час виконання доручення,  що засвідчуються підписом  судді  та скріплюються гербовою печаткою. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду,  суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або якщо міжнародний договір не укладено,  - дипломатичними  каналами, повертає   таке   доручення   іноземному  суду  без  виконання  із зазначенням  причин  та  подає   відповідні   документи,   що   це підтверджують.

Судове доручення не приймається до виконання,  у разі якщо воно:

1)         може  призвести  до  порушення  суверенітету  України  або створити загрозу її національній безпеці;

2)         не належить до юрисдикції цього суду;

3)         суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

            Всі зазначені норми при виконанні доручень іноземних судів, що надходили у впродовж 2011 року виконувалися належним чином.

            Фактів не прийняття до виконання Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим доручень іноземних судів за період 2011 року не було.

Взагалі за період 2011 року до Судацького міського суду надходили доручення іноземних судів про вручення документів та допит відповідачів і свідків, які взагалі виконувалися своєчасно у встановленні строки.

 

            У міжнародному цивільному процесі категорія "підсудність" застосовується для визначення розподілу компетенції між судами існуючої у державі системи розгляду цивільних справ, а також компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Норма коментованої статті носить відсильний характер. Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р. у статтях 75 - 78 визначає загальні правила підсудності.

Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право";

2) якщо на території України відповідач  у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Підсудність судам є виключною у таких справах з іноземним елементом:

1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України;

2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;

3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;

4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;

6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;

8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;

9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;

10) в інших випадках, визначених законами України.

Загальні правила територіальної підсудності, за якими позов може бути пред'явлений до суду за місцем проживання громадянина або знаходження юридичної особи, діють і щодо цивільних справ з іноземним елементом.

Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження його майна, або за місцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійного заняття відповідача. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть бути пред'явлені за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його проживання в Україні. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди. Правила альтернативної підсудності поширюються також і на інші категорії справ, визначених ст. 110 ЦПК.

На цивільні справи з іноземним елементом поширюються правила підсудності справи за місцем виконання договору (ч. 8 ст. 110 ЦПК), за місцем, визначеним угодою сторін (ст. 112 ЦПК), пов'язаних між собою справ (ст. 113 ЦПК). До справ з участю іноземців застосовуються правила виключної підсудності, згідно з якими компетентними судами у справах щодо спорів про право на будівлі, виключення майна з опису є суди за місцем знаходження цього майна або його основної частини; за позовами кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, - суди за місцем знаходження спадкового майна або його основної частини; за позовами до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів або багажу, пошти, - суди за місцем знаходження транспортної організації (ст. 114 ЦПК).

Суди України уповноважені вирішувати справи за законом України про розірвання шлюбів її громадян з іноземними громадянами, а також шлюбів іноземних громадян між собою в Україні. Громадянин України, що проживає за її межами, має право розірвати шлюб з другим із подружжя, який проживає за межами України, незалежно від його громадянства, у судах України (ст. ст. 63, 64 Закону України "Про міжнародне приватне право"). Підсудність справи між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається за клопотанням позивача ухвалою судді Верховного Суду України. У такому самому порядку визначається підсудність справи про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 111 ЦПК).

Згідно до вимог ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, в якому можливо проживати, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно, тимчасово. Фізична особа може мати декілька місць проживання.

Статтею 12 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України. Право власності на житло іноземці та особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 410, 414 ЦПК України, у іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб є право на звернення до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів і такі справи підсудні судам України.

Згідно до вимог ст. 2 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Відповідно до ст. 22 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав. В судочинстві іноземці та особи без громадянства як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.

На стадії підготовки такої справи до судового розгляду суддя повинен вирішити питання про належність поданих сторонами доказів, допустимість засобів доказування і, якщо потрібно вирішити клопотання сторін про витребування доказів, в тому числі на території іншої держави.

Оскільки суди України можуть діяти тільки в межах території нашої держави, виконання такої та ряду інших процесуальних дій за межами України можливе лише шляхом звернення за сприянням до судових органів інших держав (судове доручення), яке включається у поняття «міжнародної правової допомоги».

Суди України можуть звертатися до іноземних судів з дорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок таких зносин регулюється законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди України виконують передані їм в установленому порядку доручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій (вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків, проведення експертизи і огляду на місці тощо), за винятком випадків, коли: виконання доручення порушувало б суверенітет України або загрожувало б національній безпеці України; виконання доручення не належить до юрисдикції цього суду. Процесуальний порядок виконання судових доручень у кожній країні регулюється її внутрішнім законодавством та міжнародними договорами, в яких остання бере участь (зокрема Конвенцією від 18.03.1970 р.). 

На стадії підготовки при визначенні судом складу осіб, які беруть участь у справі, та забезпечення їх своєчасної явки в судове засідання, у міжнародному цивільному процесі можуть використовуватися судові виклики та повідомлення. Особливість вчинення цієї процесуальної полягає у тому, що повістки національного суду на території України носять обов’язковий характер для одержувача, а за межами нашої держави вони втрачають таке значення.

Для того щоб забезпечити вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах Україна приєдналась до відповідної Конвенції (15.11.1965 р.). Цією Конвенцією передбачено вимоги до оформлення документів, що передаються для вручення в іншій державі, порядок та способи вручення документів. 

Розгляд цивільних справ з іноземним елементом здійснюється за «законом суду», тобто, якщо справа розглядатиметься судом України, то розгляд буде відбуватися в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України. 

При вирішенні цивільної справи з іноземним елементом суд, як правило, застосовує норми національного права. Однак, відповідно до ч. 6 ст. 8 ЦПК норми права інших держав суд застосовує лише у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, так і іноземного права. Суд може застосовувати не тільки іноземні закони, але й звичаї та судову практику в тих межах, в яких останні визнаються джерелами права у відповідних державах. При чому, норми права інших держав повинні застосовуватись відповідно до їх офіційного тлумачення та практики застосування у відповідній державі. Тому для застосування норми іноземного права суд перш за все повинен з’ясувати її зміст. З цією метою суд може звернутися до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.

Зміст права може встановлюватись не тільки судом, але й сторонами, які заінтересовані в застосування даного права. Так, наприклад, відповідно до ст. 9 ЦПК особи, які беруть участь у справі, можуть подавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у з'ясуванні їх змісту.

Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжиті з цією метою заходи, в розумні строки не з'ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.

Провадження в цивільних з іноземним елементом справах здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чинних на час вчинення конкретних процесуальних дій, розгляду та вирішення справи. Тому для застосування норми іноземного права суд повинен не тільки з’ясувати її зміст але й переконатися, що дана норма є чинною на момент застосування.

Аналіз зазначених судових рішень свідчить про обмежену та однотипну практику щодо розгляду справ зазначених категорій.

Щодо визначення підсудності справ з іноземним елементом, то згідно таких цивільних справ, що перебували в провадженні Судацького міського суду Автономної Республіки Крим у 2011 році, судді приймали до свого провадження і розглядали справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

Взагалі виходячи із практики Судацького міського суду, 90% справ, що розглядалися судом у 2011 році, це цивільні справи за участю іноземного елементу – відповідача – фізичної особи – громадянина іноземної держави, таких як Російська Федерація, Республіка Узбекистан, Республіка Азербайджан та Республіка Молдова.

Позови подавалися до суду за місцезнаходженням позивача, і потім в  процесі  розгляду  справи суд доходив висновку про необхідність вручення документів,  та  проведення окремих процесуальних дій  на  території  іншої  держави, у зв’язку із знаходженням відповідачів за межами України, про що надсилалися відповідні судові доручення до компетентних органів іноземної держави, через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України.

Іноземні  особи мають процесуальні  права  та  обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за  винятками, встановленими Конституцією  та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Проведене узагальнення свідчить про те, що всі громадяни іноземних держав, що особисто приймали участь у розгляді цивільних справ були позивачами та у повній мірі користувалися своїми процесуальними правами та обов’язками нарівні з фізичними і юридичними особами України, за  винятками, встановленими Конституцією України та законами України, випадків участі іноземних осіб – відповідачів у розгляді справ поодинокі.

Взагалі справи зазначеної категорії розглядалися без участі іноземного елементу в судовому засіданні, але тільки після того, як їм вручалися копії позовних заяв с додатками, та вони допитувалися компетентними органами іншої держави, за місцем перебування відповідача, згідно вимог Мінської Конвенції.

Суд у випад­ках, передбачених законом, застосовує норми права інших дер­жав. У першу чергу в цій статті йдеться про застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з іноземним елементом. Однак іноземне законодавство у справах з іноземним елементом судами України застосовуєть­ся тоді, коли про це є конкретна вказівка закону України або міжнародного договору. Іншими словами, вибір застосованого права суд здійснює на підставі колізійної норми.

Аналіз зазначених судових рішень свідчить про те, що судом норми права інших держав не застосовувалися, не траплялася і практики з'ясовування і тлумачення іноземних законів, встановлювання змісту іноземного закону тощо.

Також необхідно зазначити, що за період 2011 року судом розглянуто лише одне клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду на території України, яких бі то проблемних питань під час розгляду зазначеної справи не виникало.

Проведене узагальнення судової практики щодо розгляду цивільних справ з іноземним елементом за період 2011 року, свідчить про обмежену та однотипну практику щодо розгляду справ зазначених категорій, взагалі це справи по спорам, що виникають із сімейних правовідносин, іноземним елементом являлися громадяни інших держав, які зверталися до Судацького міського суду з позовами за місцезнаходженням майна, або у зв’язку з дією або подією, що стала на території України. Громадяни іноземних держав, що були відповідачами у розглянутих судом справах за період 2011 року, взагалі не приймали участь в їх розгляді, вони допитувалися згідно Мінської Конвенції компетентним органом за місцем їх знаходження.  

У зв’язку з чим, привести більш ретельно приклади судової практики з розгляду цивільних справ з іноземним елементом, таких як по трудовим правовідносинам, усиновлення дітей іноземцями та особами без громадянства, розподіл майна подружжя, визначення місця проживання дитини, взагалі висвітлити які би то проблемні та спірні питання, що виникали у суддів Судацького міського суду Автономної Республіки Крим під час розгляду цивільних справ зазначених категорій, шляхи їх вирішення та роз’яснення яких є необхідним - не можливо.

 

             

 

Голова

Судацького міського суду                          /підпис/                                                        Т.І. Іоненко