За 2011 рік

УЗАГАЛЬНЕННЯ

практики розгляду Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим

скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої

посадової особи державної виконавчої служби за період 2011 року

2 лютого 2012 року м. Судак

Згідно до завдання Апеляційного суду Автономної Республіки Крим № 3.8 від 18 січня 2012 року у Судацькому міському суді Автономної Республіки Крим проведено узагальнення судової практики щодо скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої

посадової особи державної виконавчої служби за період 2011 року.

Основними джерелами отримання інформації, що використовувались у процесі аналізу судової практики із вказаної категорії справ стали:

· картки первинного обліку;

· обліково-реєстраційні журнали;

· звіти відповідної форми;

· дані автоматизованої системи «ДЗС»;

· матеріали судової практики.

Діяльність Судацького міського суду Автономної Республіки Крим у 2011 році при розгляді скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, здійснювалася відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.

Введення.

Законами України "Про державну виконавчу службу" "Про виконавче провадження" до компетенції судів віднесено розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження за зверненнями його учасників.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державний виконавець зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Крім того, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян". Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статистичні дані:

Усього за період 2011 року в провадженні Судацького міського суду Автономної Республіки Крим перебувало 10 справ за скаргами на дії державних виконавців, а саме:

- 1 справа залишок з попереднього звітного періоду;

- 9 справ надійшли у звітному періоді;

- 10 справ перебувало в проваджені суду у звітному періоді;

- 1 справа залишено без розгляду;

- 1 справа відмовлено у відкритті провадження;

- 7 справ розглянуто, з них 2 скарги задоволені;

- 1 справа залишок на кінець звітного періоду.

Таблиця розгляду справ зазначеної категорії суддями

П.І.Б. судді	Перебувало в проваджені	Відмовлено у відкритті провадження	Залишені без розгляду	Кількість розглянутих справ	з них задоволено	Залишок
Лісовська В.В.	2	0	1	1	0	0
Морозова Л.М.	2	0	0	2	0	0
Сич М.Ю.	6	1	0	4	2	1
УСЬОГО	10	1	1	7	2	1

Аналітичні дані:

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право на звернення зі скаргою до суду учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог чинного законодавства, порушено їх права чи свободи, розгляд яких віднесено до компетенції судів Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

Скарги розглядаються згідно вимог чинного законодавства та безпосередньо за правилами розділу VII Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у Законі України «Про виконавче провадження».

При розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця та інших осадових осіб державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду.

Подання скарги про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби не позбавляє учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій права одночасно подавати скаргу до суду.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Скарги щодо виконання інших рішень подаються до місцевого суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, а якщо оскаржуються дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, - до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу зазначеної служби.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Цивільного процесуального кодексу України, а також обов’язково містити реквізити виконавчого документа; зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Залучена до проведення виконавчих дій, яка звернулась до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються загальними судами згідно Цивільного процесуального кодексу України за участю як заінтересованих осіб державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, а господарськими судами - справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, - за участю відповідного органу цієї служби.

Неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги, заяви чи подання.

Слід мати на увазі, що скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому чинним законодавством, залишається без розгляду.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Слід мати на увазі, що встановлений десятиденний строк розгляду справи за скаргою на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби відповідно до загальних правил ЦПК обчислюється з дня, наступного після закінчення підготовки справи до судового розгляду.

Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити.

При визначенні підсудності слід мати на увазі, що загальними судами за місцем виконання рішення розглядаються заяви (подання) про: відмову стягувача від стягнення або затвердження мирової угоди сторін про закінчення виконавчого провадження визначення частки боржника в спільній власності на майно; вилучення в інших осіб коштів і майна, а також коштів, які знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах і належать боржнику; тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи
державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або яким-небудь чином впливати на останній.

Приклади судової практики:

Згідно статистичних даних за період 2011 року Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим розглянуто 7 справ за скаргами на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця ч и іншої посадової особи державної виконавчої служби, а саме:

- Скарги на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби;

- Скарги на рішення відділу Державної виконавчої служби;

- Скарги на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби;

Прикладом з розглянутих у 2011 році справ за скаргами на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби є справа за скаргою X до відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції на бездіяльність та тяганину (суддя Сич М.Ю.).

Скаржниця посилалася на те, що 05 лютого 2010 року була винесена постанова відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження за виконанням виконавчого листа за № 1-3/2009, виданого Судацьким міським судом 18.11.2009 року. Оскільки за вказаним виконавчим провадженням заявниця ніяких коштів не отримала, вона неодноразово зверталася письмово до відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції та інших органів держаної влади з метою вирішення питання щодо своєчасного виконання судового рішення. Проте до цього часу судове рішення у справі за участю скаржниці не було виконано. Заявниця вважала, що відповідач допустив бездіяльність і тяганину, не виконуючи своєчасно дій з виконання судового рішення, тому звернулась до суду за захистом свого права.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд надійшов до висновку, що скарга підлягала задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, з точки зору статті 6 Європейської конвенції з прав людини, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду справи (рішення в справі “Горнсбі проти Греції” від 19 березня 2007 року).

Не виконуючи судове рішення та не вживаючи усі передбачені виконавчим законодавством заходи для його виконання, державний виконавець позбавляє заявника гарантій, передбачених статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, тому судове рішення, яким на його користь стягнуті певні суми, втрачає для стягувача сенс.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Судом було встановлено, що постановою відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції від 05.02.2010 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 1-3/2009, виданого Судацьким міським судом 18.11.2009 року про стягнення на користь заявниці 50 000 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2 500 грн. – витрат на організацію похорон, 400 грн. – витрат по сплаті послуг адвоката, а всього 52 900 грн. На час розгляду справи судове рішення у справі за участю скаржниці виконано не було.

Заявнику у відповідь на його звернення надійшов лист відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції № 03/01-36/571 від 29.012.2010 року про вжиті виконавчі дії.

Листом Прокурора м. Судака від 25.02.2011 року скаржницю повідомлено про те, що за наслідками її звернення виявлене порушення під час виконання зазначеного судового рішення, які знайшли своє відображення у підготовленому прокуратурою поданні до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про усунення порушень вимог законодавства, причин та умов, що цьому сприяли.

З Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим надійшов лист скаржниці від 04.03.2011 року щодо обставин по вказаному виконавчому провадженню.

Заперечуючи проти доводів скарги представник Державної виконавчої служби посилалася на те, що державним виконавцем всі передбачені законом заходи щодо виконання судового рішення були виконані, зокрема, були витребувано дані про відсутність у боржника нерухомого майна, було арештовано майно, що належало боржнику, на суму 1600 грн.

Проте з такими висновками суд повністю не погодився, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

Приписами ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Порядок порушення кримінальної справи передбачений ст. ст. 97-98 КПК України згідно яких прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини.

Таким чином, державний виконавець не позбавлений права для вирішенні поставленого в клопотанні питання звернутися до відповідних правоохоронних органів або до суду загальної юрисдикції в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

За таких обставин, державним виконавцем виконавчі дії були проведені не у повному обсязі і підстави для повернення виконавчого документа були відсутні, а тому суд надійшов висновку про обґрунтованість вимог скарги.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, Законом України “Про виконавче провадження” – ухвалою суду скаргу X задоволено.

Також прикладом з розглянутих у 2011 році справ за скаргами на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби є справа за скаргою X (суддя Сич М.Ю.).

Постановою відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління від 07 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 27 вересня 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про звернення стягнення на майно, а саме автомобіль Mersedes-Benz, з боржника X на користь стягувача ПАТ КБ “Приватбанк”.

В скарзі X просила скасувати вказану постанову державного виконавця, вважаючи, що судове рішення, на підставі, якого видано виконавчий лист, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд надійшов до висновку, що, у задоволенні скарги слід було відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем 07 грудня 2011 року було відкрито виконавче провадження.

Приписами ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, організацій, посадових або службових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Суд вважав, що своїми діями заявниця фактично перешкоджала виконанню рішення суду, по якому вона є боржником. Заявлені нею вимоги щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження носили формальний характер, не впливали на можливість виконання рішення суду. Фактично заявниця як боржник повинна і без примусового порядку, добровільно виконати рішення суду, що вступило в законну силу, а заявниця намагалася взагалі його не виконувати.

Тому суд не вбачав підстав для задоволення скарги заявниці про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 384 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону. В межах повноважень державного виконавця або іншої посадової служби державної виконавчої служби права чи свободи заявниці не було порушено, у зв’язку з чим суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Також прикладом з розглянутих у 2011 році справ за скаргами на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби є справа за скаргою Дочірнього підприємства “Пансіонат “Зеніт”(суддя Морозова Л.М.).

Заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Судацького державного управління юстиції Xщодо несвоєчасного надсилання “Пансіонату “Зеніт” поштою постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2011 року; скасувати постанову державного виконавця від 28.09.2011 року про відкриття виконавчого провадження, згідно виконавчого листа про стягнення з Дочірнього підприємства “Пансіонат “Зеніт” на користь Z; зобов’язати старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Судацького державного управління юстиції X постановити нову постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно виконавчого листа,та надати боржнику новий строк для добровільного виконання рішення суду.

Заявник посилався на те, що Судацьким міським судом АР Крим було постановлено рішення від 16 червня 2011 року, згідно якого на користь Z з Дочірнього підприємства “Пансіонат “Зеніт” стягнуто 594 398 грн., заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги, 3 % річних –7 328,20 грн., інфляційні витрати –16 745 грн., судовий збір 1 700 грн., витрати на судова - технічний розгляд справи –120 грн.

19.09.2011 року Судацьким міським судом АР Крим було видано виконавчий лист. 28.09.2011 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Судацького державного управління юстиції X винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій Дочірньому підприємству “Пансіонат “Зеніт” запропоновано добровільно виконати рішення суду до 06.10.2011 року. На поштовому конверті, в якому надійшла ця постанова стояла відмітка від 04.10 2011 року про відправлення, отримано постанову 07.10.2011 року, після спливу строку запропонованого для добровільного виконання рішення. З цієї причини заявник вважав, що вії державного виконавця не правомірні.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, та виходячи із вимог ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, в якій зазначено, що державний виконавець протягом трьох днів з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови, що і було здійснено державним виконавцем X

У підтвердження своєчасного надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження на а. с .8 містився супровідний лист до постанови про відкриття виконавчого провадження , в якому вихідний номер 03 /01 -36 б995 /2 від 28.09.2011 року, тобто державним виконавцем не порушено строку передбаченого Законом України “Про виконавче провадження”.

Представником Дочірнього підприємства “Пансіонат “Зеніт” не було надано суду доказів коли було отримано ним постанову про відкриття виконавчого провадження. На а. с. 9 ксерокопія поштового конверту зі штампом від 04.10. 2011 року, але доказу про отримання 07.10.2011 року цієї постанови матеріали справи не містять.

У хвалою суду у задоволені скарги Дочірнього підприємства “Пансіонат “Зеніт” на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Судацького державного управління юстиції відмовлено.

За період 2011 року Судацьким міським судом Автономної Республіки Крим відмовлено у відкритті провадження по однієї справі за скаргою на дії державного виконавця, а саме по справі за скаргою X на дії головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (суддя Сич М.Ю.).

Скаржниця посилалася на те, що на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1228, виданого 20.04.2010 року приватним нотаріусом Сімферопольського нотаріального округу, про стягнення з X на користь Кредитного союзу “Кредитна спілка взаємного кредиту” заборгованості в розмірі 215 369, 24 грн., складено акт серії АВ № 637341 від 01.04.2011 року про опис й арешт майна, що належить скаржниці.

Посилаючись на приписи статті 383 ЦПК України, просила суд визнати дії головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим неправомірними та скасувати вказаний акт опису й арешту майна.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачалося, що X звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця під час виконання виконавчого напису нотаріуса.

Стаття 383 ЦПК України встановлює, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення процесуальних дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи. Таким чином, у порядку цивільно-процесуального законодавства здійснюється контроль лише за виконанням рішень ухвалених судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки чинним законодавством не встановлено порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, то такі справи належать до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічні приписи містяться в листі Вищого адміністративного суду України №1276/10/13-09 від 28.09.2009 року.

X оскаржувала дії державного виконавця під час виконання виконавчого напису нотаріуса, тому така скарга не може розглядатись в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду адміністративним судом відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду у відкритті провадження у справі відмовлено.

Висновки.

Проведене узагальнення судової практики щодо розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби за період 2011 року, свідчить про обмежену практику щодо розгляду справ зазначених категорій, у зв’язку з чим, висвітлити які би то конкретні проблемні та спірні питання, що виникали у суддів Судацького міського суду під час розгляду справ зазначених категорій, шляхи їх вирішення та роз’яснення яких є необхідним - не можливо.

З метою усунення недоліків при здійсненні судочинства, з ціллю недопущення у роботі порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та усунення підстав для надходження до Європейського суду з прав людини яких би то заяв та скарг, з метою усунення недоліків у розгляді таких скарг, для забезпечення правильного й однакового застосування відповідного законодавства, необхідно в обов’язковому порядку керуватися роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України.

Роз'яснення проблематики, яка виникає при вирішенні справ за скаргами на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби Вищим спеціалізованим судом України, має велике значення для правильного вирішення справ даної категорії, відповідно до конституційних засад судочинства для забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування незалежного і неупередженого суду.

Голова

Судацького міського суду /підпис/ Т.І. Іоненко

вик. Фадєєв Я.В.